Чи націоналістичний лібералізм?
От не знаю. Дивлюсь на сайт, сторінку і ці питання сам для себе вирішити не можу.
Принагідно. Сайт ошатний, акуратний, зроблений професійно, що свідчить про те, що в пана Миколи на це є гроші. Структура проста і зрозуміла. Все, що потрібно, є: лідер, команда (дехто є і в Фейсбуці: Олександр Федоренко, Іван Гладуняк, Олена Бондаренко), регіональні організації. І сторінка нормальна: люди пишуть. Щоправда, їм не відповідають, ну це в нас так завжди і всюди на тих сторінках.
Хотів навести переконливий приклад, там раніше можна було побачити саме таку картину. Але не тепер. Просто відключили тих відвідувачів. Правильно, щоб не марнували часу.
Але повернімося до Рідної країни - то рух під назвою партії чи партія під назвою руху? Згадався славнозвісний дволикий Янус, або простий вираз про "і нашим і вашим". Не викликає довіри з самого початку знайомства, це для політсили погано. Мабуть про це пан Микола знає, але все ж таки обрав подвійну назву. Є резони.
А от що виразно і зрозуміло: лідер Микола Томенко. Ви згадали про Гринджоли?
Власне, чого це я, побачивши таку нову партію-рух, згадав про лібералів? Просто якось запам'ятав пана Миколу у зв'язку з ліберальною Реформи і порядок, а він же... Тут вирішуйте самі, то вже історія, а ми зараз хочемо познайомитись докладніше з Рідною країною. Миколи Томенко.
261 \ ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «ГРОМАДСЬКИЙ РУХ МИКОЛИ ТОМЕНКА «РІДНА КРАЇНА» \ 26.03.2015 \ № 290-п.п. \ Томенко Микола Володимирович \ 01024, м. Київ, вул. Лютеранська, будинок 27/29
Ясно. Для Мінюста - партія. Ну а вже для широкого загалу - рух.
Партія зрозуміло для чого. Щоб мати відповідні юридично значущі права і брати реальну участь в політпроцесі. Вступати в реальні відносини з суб'єктами цього нашого Поля дурнів. Ні, не тих, що на тому полі вирощують капусту, а тих, що дивляться через телевізор.
А чому рух? Тут проглядають різні резони.
По-перше, щоб не згадувати про партії. Електорат, на якого націлився пан Микола, як можна зрозуміти, слово партія не любить, не поважає. А по-друге, рух - це ж якось так більш масово, солідно, правда? Ну і, нарешті, згадка про Рух працює.
Але загальне враження від назви негативне: логічні протиріччя, щось вже викручує, якого напускає туману пан Микола.
От не знаю. Дивлюсь на сайт, сторінку і ці питання сам для себе вирішити не можу.
Принагідно. Сайт ошатний, акуратний, зроблений професійно, що свідчить про те, що в пана Миколи на це є гроші. Структура проста і зрозуміла. Все, що потрібно, є: лідер, команда (дехто є і в Фейсбуці: Олександр Федоренко, Іван Гладуняк, Олена Бондаренко), регіональні організації. І сторінка нормальна: люди пишуть. Щоправда, їм не відповідають, ну це в нас так завжди і всюди на тих сторінках.
Хотів навести переконливий приклад, там раніше можна було побачити саме таку картину. Але не тепер. Просто відключили тих відвідувачів. Правильно, щоб не марнували часу.
Але повернімося до Рідної країни - то рух під назвою партії чи партія під назвою руху? Згадався славнозвісний дволикий Янус, або простий вираз про "і нашим і вашим". Не викликає довіри з самого початку знайомства, це для політсили погано. Мабуть про це пан Микола знає, але все ж таки обрав подвійну назву. Є резони.
А от що виразно і зрозуміло: лідер Микола Томенко. Ви згадали про Гринджоли?
Власне, чого це я, побачивши таку нову партію-рух, згадав про лібералів? Просто якось запам'ятав пана Миколу у зв'язку з ліберальною Реформи і порядок, а він же... Тут вирішуйте самі, то вже історія, а ми зараз хочемо познайомитись докладніше з Рідною країною. Миколи Томенко.
Партія чи рух
Ну тут все видається просто? Йдемо до Мінюсту і одержуємо авторитетну відповідь:
261 \ ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «ГРОМАДСЬКИЙ РУХ МИКОЛИ ТОМЕНКА «РІДНА КРАЇНА» \ 26.03.2015 \ № 290-п.п. \ Томенко Микола Володимирович \ 01024, м. Київ, вул. Лютеранська, будинок 27/29
Ясно. Для Мінюста - партія. Ну а вже для широкого загалу - рух.
Партія зрозуміло для чого. Щоб мати відповідні юридично значущі права і брати реальну участь в політпроцесі. Вступати в реальні відносини з суб'єктами цього нашого Поля дурнів. Ні, не тих, що на тому полі вирощують капусту, а тих, що дивляться через телевізор.
А чому рух? Тут проглядають різні резони.
По-перше, щоб не згадувати про партії. Електорат, на якого націлився пан Микола, як можна зрозуміти, слово партія не любить, не поважає. А по-друге, рух - це ж якось так більш масово, солідно, правда? Ну і, нарешті, згадка про Рух працює.
Але загальне враження від назви негативне: логічні протиріччя, щось вже викручує, якого напускає туману пан Микола.
Україноцентризм?
Або таки Людина чи Країна? Чи Україна. Ну як країна - то держава вкупі з суспільством. Ну і територією, лісами, полями, якось так географічно. А як Україна - то це можна адресувати державі. Хоча можна і країні - це хто вже як побачить.
Але пригадавши друзів пана Миколи, політичних, звісно, ми можемо впевнитись: то просто націоналізм. Але під ліберальними шатами. Ну не респектабельно це - бути націоналістом. Якось відгонить малокультурністю, неосвіченістю, як не сказати гірше. Ну а україноцентризм - круто. Головне, що незрозуміло. Це як партія-рух: коли треба ситуативно одне - повертаєшся одним боком. Ситуація змінилась - а в тебе напоготові інший варіант. Віковий досвід хамелеону.
Але пригадавши друзів пана Миколи, політичних, звісно, ми можемо впевнитись: то просто націоналізм. Але під ліберальними шатами. Ну не респектабельно це - бути націоналістом. Якось відгонить малокультурністю, неосвіченістю, як не сказати гірше. Ну а україноцентризм - круто. Головне, що незрозуміло. Це як партія-рух: коли треба ситуативно одне - повертаєшся одним боком. Ситуація змінилась - а в тебе напоготові інший варіант. Віковий досвід хамелеону.
Партія чи фюрерство?
Коли членів одної партії у Франції називають голлістами, то всі все розуміють і ніхто не проти (є в них там зараз вже і лепенівці). Але християнських демократів в Німеччині ніхто не назива меркелістами, а консерваторів Британії - меїстами. Мова чітко відображає суть питання. Втім, вставляти прізвище вождя прямо в назву організації за її реєстрації в Мінюсті - то виключно наша придумка. І людей можна зрозуміти, адже рейдери так і шастають по вулицях: тільки-но викохав, розвинув свою організацію, поставив на ноги, а її раз - і поцупили в момент. Не так, як подбав про це і записавсь в назву. Ну вже не вкрадуть.
Надійно, таким чином. Але є і негатив: як буде розвиватись така організація? Виключно в руслі авторитаризму, може і гірше, деспотизму. Ну нічого путнього саме в сенсі розвитку, залучення людей очікувати не варто.
Якось смутно і неприємно стало мені від цього дослідження. А вам?
---
Це не в тему, але і пропускати не можна (тут треба спочатку зайти на ВордПрес). Я чому кажу, що не в тему, бо геть інша площина, я її і не розглядав, і не збираюсь розглядати.
А це додаток: Програма
Це не в тему, але і пропускати не можна (тут треба спочатку зайти на ВордПрес). Я чому кажу, що не в тему, бо геть інша площина, я її і не розглядав, і не збираюсь розглядати.
А це додаток: Програма
Немає коментарів:
Дописати коментар